Сьогодні – Всесвітній день поширення інформації про дислексію. Цей день є критично важливим, адже попри те, що дислексія в Україні діагностується все частіше, ми досі перебуваємо на початку шляху в розробці власних науково обґрунтованих методик корекційної роботи.
Невивчена проблема з родинною історією
Лише з 2017 року дислексію почали офіційно розглядати як порушення, що потребує корекції. До цього труднощі з читанням та письмом часто списували на лінощі, недостатню старанність дитини чи байдужість батьків.
Важливо пам’ятати: дислексія – це не хвороба, а нейробіологічний розлад, коли мозок інакше обробляє інформацію. Ліків від неї немає, але інтелект дитини здебільшого збережений! Вона може успішно засвоювати програму, але потребує інших підходів.
Як розпізнати дислексію? Перші дзвіночки для батьків та вчителів
Ознаки дислексії помітні вже у перших класах. Зверніть увагу, якщо дитина:
- Має труднощі із запам’ятовуванням букв.
- Неуважна на уроках, постійно рухається, крутить щось у руках, гризе олівець. Це може бути не невихованість, а крайня потреба для концентрації.
- До кінця 1-го класу ледве-ледве опанувала читання.
- Має порушення вимови окремих звуків (у групі ризику).
- Плутає літери або “губить” цифри (наприклад, 6 і 9).
- Робить специфічні повторювані помилки на письмі, які не зникають після вивчення правил (пропускання голосних, плутання “е” та “є”, пар глухих і дзвінких).
Прояви дислексії дуже індивідуальні. Якщо ви помітили ці ознаки, не бійтеся звернутися до Інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ). Ваш обов’язок – забезпечити дитині право на якісне навчання та підтримку. Стереотипи та страх осуду не варті майбутнього дитини!
Адаптація та мультисенсорний підхід – ключ до успіху
У роботі з учнями з дислексією критично важливими є Індивідуальна програма розвитку (ІПР) та правильна адаптація навчального процесу:
- Чергування роботи й відпочинку: Діти з дислексією швидко втомлюються. Потрібно давати короткі 5–7-хвилинні перерви зі зміною діяльності (наприклад, головоломка, м’який конструктор).
- Допомога з читанням: Навіть якщо дитині складно читати, вона може опановувати програму. Батьки або асистент учителя можуть читати дитині завдання (з математики, історії, біології) вголос.
- Мультисенсорний підхід: Задіюйте різні канали сприйняття! Це не лише слухання і читання, а й малювання літер, ліплення їх із пластиліну, виведення на піску. Це допомагає сформувати зоровий образ.
Хороша новина від експертів: дитина з дислексією зазвичай потребує посиленої допомоги лише до 14–15 років. На цей момент формуються нові нейронні зв’язки, і дитина напрацьовує власні ефективні методи навчання.
Якщо ви вчитель, пам’ятайте, що без підтримки дитина може набути синдрому навченої безпорадності. Не дозвольте, щоб мовчазне висиджування годин за партою стало її “нормою”. Якщо ви батько/мати, не звинувачуйте себе чи педагога. Шукайте підтримку та користуйтеся можливостями інклюзивної освіти, щоб допомогти своїй дитині стати впевненою та успішною.
